Інвалідність через цукровий діабет - чи дають і як отримати?

Але інвалідність можна оформити тільки в тому випадку, якщо хвороба протікає з важкими ускладненнями і накладає суттєві обмеження на діабетика.
Встановлення інвалідності відбувається у разі розвитку серйозних функціональних порушень, які заважають хворому підтримувати нормальний рівень життя та зумовлюють втрату працездатності. При цьому тип діабету не має ніякого значення. Враховується лише тяжкість ускладнень. Діти, що хворіють на діабет (як правило, на інсулінозалежний) отримують статус інваліда дитинства, без прив’язки до групи.

Група при цукровому діабеті призначається після дослідження стану пацієнта за певними критеріями. Оцінку хворого проводить спеціальна медико-соціальна експертиза. До критеріїв оцінки відносять:

• Працездатність. При цьому визначається можливість пацієнта займатися не лише звичною діяльністю, а й легкою працею.

• Здатність до самообслуговування та можливість пересуватися самостійно. Внаслідок ускладнень деякі пацієнти позбавляються кінцівок, зору.

• Наявність деменції. Тяжкі форми патології супроводжуються серйозними порушеннями психіки аж до недоумства.

• Ступінь компенсації, загальний стан організму. Оцінюються з допомогою результатів лабораторного обстеження.

Якщо людина хворіє на інсулінозалежний цукровий діабет, і ця недуга прогресує і істотно впливає на його нормальний спосіб життя, він може звернутися до лікаря для проходження ряду обстежень і можливого оформлення інвалідності. Спочатку пацієнт відвідує терапевта, який видає направлення на консультації до вузьких спеціалістів (ендокринолог, окуліст, кардіолог, невролог, хірург і ін.). 

З лабораторних та інструментальних методів обстеження хворого можуть бути призначені:

• загальні аналізи крові та сечі;

• аналіз на рівень цукру в крові;

• УЗД судин нижніх кінцівок з допплерографией (при ангіопатії);

• глікірованний гемоглобін;

• огляд очного дна, периметрія (визначення повноти полів зору);

• специфічні аналізи сечі для виявлення в ній цукру, протеїну, ацетону;

• електроенцефалографія і реоенцефалографія;

• ліпідограмма;

• біохімічний аналіз крові;

• УЗД серця та ЕКГ.

Залежно від стану хворого і його скарг йому можуть бути призначені додаткові дослідження і консультації інших вузькопрофільних лікарів. При проходженні комісії оцінюється ступінь наявних функціональних порушень в організмі хворого, викликаних діабетом. Приводом для направлення хворого на МСЕ можуть стати погано скомпенсований цукровий діабет середнього або важкого ступеня тяжкості, часті напади гіпоглікемії і (або) кетоацидозу і інші важкі ускладнення недуги.
Для оформлення інвалідності хворому знадобляться такі документи:

• паспорт;

• виписки з лікарень, в яких пацієнт проходив стаціонарне лікування;

• результати всіх лабораторних та інструментальних досліджень;

• консультативні висновки з печатками і діагнозами всіх лікарів, на прийомі яких побував хворий за час проходження медичного огляду;

• заяву пацієнта на оформлення інвалідності та направлення терапевта на МСЕ;

• амбулаторна карта;

• трудова книжка і документи, що свідчать про здобуту освіту;

• довідка про інвалідність (в тому випадку, якщо пацієнт підтверджує групу повторно).

Якщо хворий працює, йому потрібно отримати довідку від роботодавця, в якій прописані умови й характер роботи. Якщо пацієнт вчиться, то аналогічний документ необхідний від ВНЗ. Якщо рішення комісії позитивне, діабетик отримує посвідчення інваліда, в якому вказується група. Повторне проходження МСЕ не потрібно тільки в тому випадку, якщо хворому встановлено 1 група. При другій і третій групах інвалідності, незважаючи на те, що цукровий діабет — це невиліковне і хронічне захворювання, хворому необхідно регулярно проходити повторну підтверджує експертизу.

Від того, яку групу присвоєно діабетику, залежить розмір державних виплат, різних пільг, можливість влаштуватися працювати.

Існує три групи інвалідності, одну з яких може отримати хворий на цукровий діабет.

Хворому дають першу групу інвалідності при:

• невропатії, що супроводжується паралічами та атаксією;

• тяжкій серцевій недостатності;

• патологіях зору (різке зниження або його повна втрата на одному або обох очах);

• ураженнях центральної нервової системи, що призводять до психічних відхилень, порушень свідомості та орієнтації;

• критичному зниженні цукру в крові.

Перша група інвалідності надається хворим на важку форму діабету за наявності серйозних ускладнень, коли люди обмежені в самообслуговуванні, не в змозі самостійно пересуватися й непрацездатні.

Хворому дають другу групу інвалідності при:

• обмеженнях у пересуванні, спілкуванні, самостійному обслуговуванні;

• ураженні очей, але в легшій формі, ніж при 1 групі інвалідності;

• недостатності нирок, комбінованій з проведенням апаратної очищення крові;

• енцефалопатії діабетичного характеру;

• порушеннях у периферичних відділах нервової системи, що призводить до парезів, стійких порушень чутливості.

При другій групі інвалідності хворі потребують сторонньої допомоги, але не такої пильної, як при першій групі.

Третя група інвалідності при цукровому діабеті надається людям з середнім ступенем тяжкості захворювання. У цьому випадку люди не можуть виконувати свою звичну роботу. Встановлення цієї групи інвалідності передбачає заміну умов праці на більш легкі, оскільки будь-яка важка фізична праця  заборонена.

Інсулінозалежним людям бажано виконувати роботу, що  не потребує швидкої реакції та підвищеної уваги. Допускається легка фізична або інтелектуальна робота без нервово-психічного напруження.Іноді третю групу оформляють хворим на діабет 1-го типу молодого віку для успішної адаптації на новому місці роботи або навчання, а також в період підвищеної психоемоційного навантаження. Найчастіше при нормалізації стану хворого третю групу знімають.

Обсяг наданих державою пільг насамперед залежить від групи інвалідності. 

Людям з інвалідністю держава надає таку підтримку:

• пенсії з інвалідності;

• безкоштовний чи пільговий проїзд громадським транспортом;

• знижка на оплату комунальних послуг;

• безкоштовне санаторно-курортне лікування;

• компенсація вартості деяких лікарських засобів;

• за необхідності, забезпечення допомогою у самообслуговуванні;

• організація харчування;

• забезпечення правової допомоги.

Усім дітям, хворим на цукровий діабет, після встановлення діагнозу оформляється інвалідність без певної групи. Після досягнення певного віку (найчастіше повноліття) дитина повинна пройти експертну комісію, яка приймає рішення про подальше присвоєння групи. За умови, що за час хвороби у пацієнта не розвинулися серйозні ускладнення хвороби, він працездатний і навчений навичкам розрахунку доз інсуліну, інвалідність при цукровому діабеті 1 типу може бути знята.

Хворій дитині з інсулінозалежній різновидом цукрового діабету встановлюється статус «дитина-інвалід». Крім амбулаторної картки та результатів досліджень, для його оформлення потрібно надати свідоцтво про народження дитини та документ одного з батьків.

Для оформлення інвалідності після досягнення дитиною повноліття необхідна наявність 3 факторів:

• стійкі порушення функцій організму, підтверджені інструментально і лабораторно;

• часткове або повне обмеження здатності вести трудову діяльність, взаємодіяти з іншими людьми, самостійно обслуговувати себе і орієнтуватися в тому, що відбувається;

• потреба в соціальній опіки і відновленні (реабілітації).

Сім’ї, у яких є діти із цукровим діабетом першого типу, потребують найбільшої уваги. Саме тому діти з діагнозом «цукровий діабет» та їхні рідні отримують суттєву допомогу від держави.

• Забезпечення медичним обладнанням та препаратами.

• Виплати та грошові види допомоги за інвалідністю.

• Безкоштовні путівки у спецтабори або санаторії (з включенням вартості дороги в обидва кінці для дитини та дорослого, що її супроводжує).

• Можливість претендувати на місце в садочку чи яслах поза чергою.

• Певні варіанти безоплатного медичного обстеження та лікування за кордоном.

• Варіанти звільнення від обов’язкових іспитів та вступу у ВНЗ та коледжі на бюджетній основі.

• Безкоштовний або частково компенсований проїзд у міському та міжміському транспорті.

• Батьки або люди, що опікуються дитиною з діабетом, отримують фінансову підтримку від держави на рівні середньої заробітної плати. На вимогу опікунам скорочують кількість робочих годин та додають вихідних.

• Коли дитині виповнюється 14 років, вона має право достроково оформити пенсію.

Можливість працевлаштування залежить від перебігу захворювання та наявності супутніх патологій.

При легкій формі діабету, відсутності важких супутніх захворювань хворий може виконувати будь-яку роботу. Якщо виникають гострі ускладнення, загострення хронічних патологій, декомпенсація хвороби або потрібна операція, хворий отримує статус тимчасової втрати працездатності. Терміни залежать від перебігу захворювання і можуть становити від 8 до 45 днів.

При цукровому діабеті середньої тяжкості можна працювати в стандартних умовах. З захворюванням 2 типу небажано займатися важкою фізичною працею або піддавати себе частим нервово-психічних навантажень. При діабеті 1 типу протипоказані небезпечна робота і праця, пов’язаний з управлінням транспортом, що рухаються механізмами, а також скрізь, де потрібні підвищена увага і швидкі психомоторні реакції. Вкрай небажано вибирати роботу, пов’язану з виробництвом промислових отрут. Якщо діагностовано ретинопатія, при роботі не можна перенапружувати зоровий апарат, а якщо є ризик розвитку діабетичної стопи, слід уникати стоячої роботи.

При тяжкому перебігу захворювання, коли присуджується перша група інвалідності, людина визнається непрацездатним.

При 2 та 3 групі інвалідності заборонено:

• працювати в нічну зміну і залишатися понаднормово;

• здійснювати трудову діяльність на підприємствах, де виділяються токсичні та агресивні хімічні речовини;

• займатися фізично важкою роботою;

• їздити у відрядження.

Діабетики з інвалідністю можуть працювати в сфері інтелектуальної праці або легких фізичних навантажень, але при цьому важливо, щоб людина не перевтомлювалася і не переробляла вище покладеної норми. Хворі не можуть виконувати роботу, яка пов’язана з ризиком для їх життя або життя інших людей. 

Людям з цукровим діабетом потрібно уникати роботи, при якій напружуються очі, так як це може стати причиною різкого прогресування ретинопатії. Щоб не посилювати прояви нейропатії і синдрому діабетичної стопи, хворим потрібно вибирати професії, де не потрібне постійне стояння на ногах або контакт з вібруючим обладнанням.