Епілепсія - діагностика та лікування

Щоб діагностувати епілепсію, потрібне ретельне обстеження, у тому числі електроенцефалограма.

Медичні працівники можуть визначити, чи страждає хтось на епілепсію, використовуючи ряд тестів. Для встановлення діагнозу надзвичайно важливо отримати якомога точніший опис історії симптомів і судом. Через втрату свідомості при епілепсії або епілептичних нападах медичний персонал зазвичай покладається на спостереження третьої особи. Щоб класифікувати напад, важливо знати якомога більше деталей.

Другим важливим стовпом діагностики епілепсії є електроенцефелограма (ЕЕГ). ЕЕГ — це метод вимірювання сукупної електричної активності мозку шляхом реєстрації коливань напруги на поверхні голови. ЕЕГ може зобразити ці коливання графічно. За допомогою ЕЕГ можна визначити схильність хворого до епілептичних нападів. Окрім класичної ЕЕГ-діагностики, у спеціальних нейрофізіологічних лабораторіях можна проводити годинну або навіть добову телеметрію.

За допомогою таких процедур візуалізації, як магнітно-резонансна томографія (МРТ) або комп’ютерна томографія (КТ), медичні працівники можуть визначити, чи страждає пацієнт від певної форми пошкодження мозку. Коли всі деталі нарешті зібрано, включно з уточненням можливої спадкової епілепсії через сімейний анамнез, можна поставити діагноз певної форми епілепсії за системою класифікації ILAE.

Лікування хворих на епілепсію проходить за участю фахівців з різних областей, таких як неврологія, педіатрія, внутрішні хвороби та загальна практика, а також нейрохірургія. Пріоритетом лікування є нормалізація повсякденного життя, попередження довгострокових ушкоджень, досягнення працездатності та уникнення нещасних випадків і травм.

Лікування зазвичай відбувається шляхом призначення протиепілептичних препаратів. Вибір так званих протиепілептичних засобів орієнтується на тип епілепсії та типи супутніх захворювань. Перед початком фармацевтичного лікування потенційні ризики лікування та потенційні побічні ефекти ліків зважують з ризиком судом.

Спеціалізована та інтенсивна підтримка можлива у великих клініках і неврологічних амбулаторних службах. Багато центрів лікування епілепсії пов’язані з університетськими лікарнями, які проводять дослідження, а також медичну допомогу. Фармацевтичне лікування може бути доповнено скоригованим способом життя, який включає спостереження та уникнення ситуацій і факторів, що викликають напади.

Якщо судоми не вдається контролювати за допомогою ліків, то за деяких обставин розглядається хірургічне втручання. Рішення «за» або «проти» операції залежить від типу судом, області мозку, яка уражена, і того, наскільки ця область важлива для повсякденного життя.

На сьогоднішній день не завжди вдається стримати епілепсію. Залежно від типу епілепсії до 90 відсотків хворих не мають судом, тоді як при інших формах ця цифра становить лише близько третини. Приблизно дві третини постраждалих ведуть нормальний спосіб життя за допомогою ліків. Приблизно у двадцяти відсотків постраждалих на судоми не вдається достатньо або взагалі вплинути. Дослідження причин епілепсії приносить все більше нових знань, щоб у майбутньому могли бути розроблені більш ефективні методи лікування або навіть потенційної профілактики епілепсії.