Все про рак молочної залози: симптоми, види, стадії, діагностика та лікування

Кількість онкохворих з цим діагнозом в Україні в 2020 році становила 157 274 осіб.
Це захворювання також зустрічається у чоловіків. На частку чоловічого населення припадає 0,9%-1,7% загального числа випадків РМЗ (співвідношення хворих жінок і чоловіків — 135:1).
В Україні щорічно у кожної четвертої-п’ятої жінки рак молочної залози діагностують на III-IV стадії. Через несвоєчасне звернення жінок до онкологів-мамологів ефективність спеціалізованого (онкологічного) лікування значно знижується.
У зв’язку з цим щорічна смертність від раку молочної залози становить майже половину від щорічної захворюваності у жінок в Україні.
Як показує європейський досвід, виявлений на ранніх стадіях рак молочної залози (0-І-ІІ) у приблизно 90% жінок є виліковним. Світовий досвід також свідчить, що виявлення пухлини в молочній залозі до її клінічних проявів дозволяє виконувати органозберігаючі і реконструктивно-пластичні операції при раку молочної залози і забезпечує 20-річну виживаність у 92%-98% пацієнтів.

Рак молочної залози виникає, коли клітини в тканинах молочної залози змінюються і продовжують розмножуватися. Ракова клітина - це атипова клітина, яка відрізняється швидкістю поділу.  Ці аномальні клітини накопичуються разом і утворюють пухлину.

Основними факторами ризику розвитку раку молочної залози є:

• збільшення віку (старше 40 років);

• зайва вага;

• надмірне вживання алкоголю, куріння;

• сімейні випадки раку молочної залози;

• вплив радіації;

• репродуктивна історія (вік початку менструацій, першої вагітності та менопаузи);

• генетична схильність, наявність мутацій у генах BRCA1, BRCA2 та PALB-2 (збільшують ризик розвитку раку молочної залози на 60-80%, тому в деяких країнах Європи це є показанням до повного профілактичного видалення молочної залози);

• гормональна терапія у постменопаузі;

• пухлини матки, кісти, пухлини яєчників.

Але є і чинники, які знижують ризик появи раку грудей, серед них:

• правильний режим сну та робочого графіка;

• достатня фізична активність;

• здорове харчування та відмова від шкідливих звичок;

• підтримання правильної ваги тіла;

• відмова від тривалого прийому гормональних контрацептивів, стероїдних гормонів;

• вагітність в активний репродуктивний період, грудне вигодовування;

• відсутність штучно перерваних вагітностей.

На жаль, на ранніх стадіях захворювання може протікати безсимптомно. Пухлина може бути дуже мала для появи якихось відчуттів у жінки, в таких випадках найчастіше пухлина є випадковою знахідкою під час профілактичного обстеження.

В інших випадках перша ознака раку молочної залози – це поява ущільнення в грудях, які жінка або лікар виявили при пальпації молочних залоз.

Симптоми, що дозволяють запідозрити рак молочної залози:

• зміна шкіри або втягнення шкіри молочної залози;

• виразка, зміна кольору соска або молочної залози;

• потовщення соска або шкіри грудей;

• виділення із соска, крім грудного молока;

• біль у соску або втягнення соска;

• зменшення однієї з молочних залоз у розмірі;

• висипання, рани, екземи, кірки або тріщини в ділянці грудей;

• шкіра стає схожою на апельсинову кірку;

• різні види акне під час менструації;

• поява пухлини (збільшених лімфовузлів) в пахвовій області.

Наявність перерахованих вище симптомів також може бути ознаками менш серйозних станів, які не є злоякісними (інфекція або кіста). Важливо, щоб будь-які зміни молочної залози були перевірені лікарем негайно.

Якщо вас турбує один або декілька з перерахованих вище симптомів, вам необхідно звернутися до кваліфікованого онколога, який призначить обстеження і встановить правильний діагноз. Не потрібно панікувати, ви повинні знати, що до 90% утворень у молочних залозах не є злоякісними.

Коли під час обстеження у жінки виявляють будь-які відхилення від норми у молочній залозі, лікарі рекомендують пройти будь-який з наступних діагностичних тестів для подальшої оцінки захворювання і оцінки стану організму:

• Обстеження молочної залози: фізичний огляд у мамолога, під час якого лікар перевіряє груди та лімфатичні вузли, пахви, щоб з’ясувати наявність ущільнень або інших відхилень, якщо такі є.

• Мамографія:  є найбільш часто використовуваним рентгенографічним дослідженням молочної залози за допомогою мамографа, який виявляє відхилення в тканинах грудей. Мамографію рекомендовано проводити від 35 років.

• УЗД молочної залози: використовує звукові хвилі для створення зображень внутрішніх структур молочної залози. Цей тип діагностики може бачити рідинні структури або мягкотканинні елементи. Він не виступає конкурентним методом обстеження, а навпаки  є додатковим і більше показаний жінкам до 40 років. Хоча даний вид діагностики є базовим для допомоги в проведенні біопсій для більшої точності.

• Біопсія: Під час біопсії відбирають зразок клітин молочної залози із підозрілої ділянки та перевіряють, чи є клітини раковими чи ні. Він також визначає типи клітин, які беруть участь у раку молочної залози, що впливає на варіанти лікування. Біопсія часто розглядається як певний спосіб діагностики раку молочної залози.

• МРТ молочної залози: робить декілька зображень внутрішніх структур молочної залози. Воно створює детальні зображення за допомогою потужних магнітних полів, радіохвиль та комп’ютера. Ці зображення допомагають оцінити ступінь раку молочної залози або відхилення, виявлені при мамографії. МРТ молочної залози часто використовується для скринінгу жінок, які мають високий ризик розвитку раку грудей, і тих, у кого результат біопсії позитивний.

• Дослідження онкомаркерів.

• Аналіз крові на гормони.

• Остеосцинтиграфія.

• Дуктографія.

• Лабораторні дослідження виділень із соска.

Існує кілька типів раку молочної залози разом з деякими підтипами. Знання типу та підтипу раку допомагає правильно визначити необхідне лікування та збільшує шанс на одужання. Зазвичай найпоширеніші типи раку молочної залози в основному класифікуються на дві категорії:

• Інвазивна – рак поширився і на прилеглі тканини.

• Неінвазивна – рак не виходить за межі молочних проток або часточок.

У більшості випадків рак молочної залози починається в протоках або часточках і називається протоковою карциномою або часточковою (або лобулярною) карциномою:

• Протокова карцинома – вид злоякісного новоутворення, що починається в клітинах, які вистилають молочні протоки. Становить більшість випадків раку грудей (85%).
  - Протокова карцинома in situ (ПКІС). Рак, який перебуває лише у протоці.
  - Інвазивна або інфільтраційна протокова карцинома. Пухлина, що поширилася межі протоки.

• Інвазивна часточкова карцинома. Це рак, що почався в часточках і поширився їх межі.

До менш поширених видів раку молочної залози належать:

• Медулярний.

• Слизоутворюючий.

• Тубулярна карцинома.

• Метапластичний.

• Пухлини соска.

• Запальна карцинома молочної залози – вид раку, що швидко зростає, становить від 1 до 5% всіх випадків раку молочної залози.

• Хвороба Педжета – це вид раку, який починається у протоках соска. Хоч зазвичай цей вид раку неінвазивний, він може бути інвазивним.

Стадія раку молочної залози описує ріст ракових клітин і те, як далеко вони поширилися в організмі. Визначення стадії раку грудей допомагає лікарю призначити ефективне лікування.

Процес розвитку раку грудей поділяється на 5 стадій.

• Нульова стадія. Ракових клітин поза пухлиною немає. Розпізнати рак грудей на цьому етапі вдається дуже рідко.

• Перша стадія. Пухлина може досягати в діаметрі до 2 см, визначається в основному лікарем, оскільки самостійно відчути її на дотик важко через відсутність чітких меж.

• Друга стадія. Пухлина збільшується до 5 см. Ракові клітини вражають пахвові лімфатичні вузли.

• Третя стадія. Пухлина перевищує 5 см. Лімфовузли переважно вражені.

• Четверта стадія. Метастази переходять на інші органи – легені, печінку та ін.

Для позначення градацій стадій раку в лікарській практиці нерідко використовується позначення системи TNM, у якій:

Т – визначає розмір пухлини (від 0 до 4):

• Т0 – ознак пухлини немає;

• Стадія Т1 – розмір пухлини до 2 см;

• Стадія Т2 – розмір пухлини від 2 до 5 см;

• Стадія Т3 – розмір пухлини понад 5 см;

• Стадія Т4 – пухлина поширилася на грудну клітку та шкіру.

Додаткові позначення:

• ТХ – немає можливості оцінити новоутворення;

• Tis – рак не поширюється на найближчі тканини;

• Тis (DCIS) – протокова карцинома in situ;

• Тis (LCIS) – часточкова карцинома in situ;

• Тis (Paget) – хвороба Педжета соска, не пов'язана з інвазивною карциномою в підлеглій паренхімі молочної залози.

N – ступінь ураження лімфатичних вузлів (від 0 до 3):

• N0 – немає метастазів у лімфовузлах.

• N1 – метастази у пахвових лімфовузлах 1 та 2 рівня, не з'єднані між собою.

• N2 – метастази у пахвових лімфатичних вузлах 1 та 2 рівня, з'єднані між собою, або ураження внутрішнього мамарного лімфовузла.

• N3 – метастази знайдені у підключичних лімфовузлах 3 рівня або метастази у внутрішніх мамарних та пахвових лімфатичних вузлах та надключичних лімфовузлах.

М – визначає наявність окремих метастазів (від 0 до 1):

• М0 – не виявлено віддалених метастазів;

• М1 – виявлено віддалені метастази.

Крім того, для ідентифікації стадії захворювання визначаються:

+ G – ступінь диференціації клітин пухлини. Вказує на відмінності клітин раку молочної залози від нормальних клітин та швидкість, із якою збільшується кількість пухлинних клітин.

• G1 – високодиференційована пухлина. Клітини раку нагадують здорові клітини, мають невелику швидкість збільшення кількості та низький потенціал до утворення метастазів.

• G2 – помірно диференційована пухлина. Пухлинні клітини мають ознаки нормальних клітин, середню швидкість розмноження та середній потенціал до утворення метастазів.

• G3 – низькодиференційована пухлина. Клітини раку майже не мають ознак нормальних клітин, мають високу швидкість розмноження і високий потенціал до утворення метастазів. Такі хвороби мають найбільш агресивний та небезпечний перебіг.

+ рецепторний статус пухлини (наявність рецепторів до естрогену та прогестерону);

+ індекс проліферації Кі67;

+ наявність або відсутність гіперекспресії ERBB2 (HER2/neu).

Лікування раку молочної залози залежить від таких факторів:

• Тип раку

• Розмір пухлини

• Стадія раку

Після визначення виду та стадії раку підбирається лікування, яке найбільше підійде для пацієнта.

Хірургічне лікування — це часткове (лампектомія) або повне (мастектомія) видалення молочної залози.
Показання до виконання мастектомії:

• розмір пухлини і молочної залози не дозволяє зберегти груди;
• рак поширився на шкіру або грудну стінку;
• хвороба поширилася на всю залозу;
• наявність генетичних мутацій, за яких зростає ризик виникнення пухлини та її рецидиву.

Фахівці у більшості випадків проводять органозберігаючі операції. Якщо ж уникнути мастектомії неможливо, пацієнтці пропонують різні варіанти відновлення молочної залози з урахуванням особистих уподобань та медичних можливостей.
Проводиться дослідження сигнального (сторожового) лімфовузла, що дозволяє уникнути непотрібної лімфодисекції. 

Лікарі завжди намагаються, якщо це можливо, мінімізувати втрати тканин молочної залози під час хірургічного висічення пухлини. Органозберігаючі операції спрямовані саме на те, щоб зберегти й надалі відновити груди пацієнтки.
Показання до органозберігаючої операції:

• рак перебуває на ранній стадії розвитку;
• метастази не поширилися на інші тканини та органи;
• розмір молочної залози дозволяє провести подібну операцію;
• можливість пройти обов'язковий курс променевої терапії після операції;
• бажання пацієнтки зберегти груди.

Протипоказання до органозберігаючої операції:

• вагітність;
• годування грудьми;
• цукровий діабет;
• наявність інфекційних чи венеричних захворювань;
• кілька пухлин у молочній залозі;
• пізня стадія раку.

Хіміотерапія може призначатися як після операції, так і до неї.

Передопераційна хіміотерапія – призначається для зменшення первинної пухлини, щоб з'явилася можливість видалення утворення із збереженням грудей.

Післяопераційна хіміотерапія необхідна для знищення метастазів та профілактики їх появи в майбутньому.

Променеву терапію застосовують для лікування раку грудей у трьох випадках:

• як профілактику рецидиву після операції;

• при проведенні симптоматичного (паліативного) лікування пухлин, що не видаляються;

• для симптоматичного лікування при віддалених метастазах, коли є ускладнення (болі, стиснення спинного або головного мозку).

Лікарі розуміють, наскільки важливо жінці після складної боротьби з раком почуватися впевнено та повноцінно. Тому розроблені різні методи відновлення молочної залози:

• одномоментна реконструкція – проводиться відразу після видалення утворення в межах однієї операції;

• відтермінована реконструкція – виконується після всіх етапів лікування.

Реконструктивні операції також відрізняються за видом тканин, які використовують для відновлення грудей. Залежно від конкретної ситуації застосовують або власні тканини організму (аутотканини), або постійні чи тимчасові імплантати (аллотканини).

Повернення раку після проходження лікування називається рецидивом.

Істотні фактори для прогнозування рецидиву:

• наявність та кількість метастазів у лімфовузлах;

• розмір пухлини та виявлені у злоякісних клітинах рецептори естрогенів;

• ступінь диференціювання раку.

Симптоми рецидиву:

• загальна слабкість, погане самопочуття, втрата енергійності, хронічна втома;

• нудота та блювання;

• втрата ваги та апетиту;

• ущільнення під пахвами або вздовж стінки грудної клітки;

• постійне відчуття болю, яке не тамують знеболювальні препарати;

• головний біль, судоми, запаморочення, сплутаність свідомості, втрата рівноваги, проблеми із зором (можливі ознаки метастазів у головному мозку).

• висип на шкірі та свербіж, біль у животі, жовтяниця шкіри та очей (можуть бути пов'язані з метастазами в печінку);

• проблеми з диханням, задишка, кашель (можуть свідчити про метастази в легенях);

• біль у кістках, спині, шиї чи суглобах, переломи чи набряки (можливі ознаки метастазів у кістки).

Залежно від місця виникнення рецидиву можуть змінюватись і симптоми.

Розрізняють різні види рецидиву:

• Місцевий рецидив – рак розвивається на тому самому місці, що й раніше.

• Регіональний рецидив – хвороба вразила тканини грудної клітки або лімфовузли у пахвах або грудях.

• Віддалений або метастатичний рецидив – рак розвивається в іншому місці, можуть бути залучені інші органи (кістки, легені, печінка та ін.).

Після виявлення рецидиву проводяться повторні аналізи та дослідження для отримання якнайбільшого обсягу інформації про нову пухлину. Після встановлення точного діагнозу складається план лікування та починається терапія.

При виборі лікування рецидиву лікар враховує:

• які методи лікування використовувалися минулого разу;

• час, за який виникла повторна пухлина;

• місце повторного виникнення раку;

• характеристики пухлини, такі як статус ER, PR та HER2.

Жоден лікар не може дати гарантії, що рецидиву у вашому випадку не відбудеться, але ви можете самостійно знизити ризики його виникнення. Для цього необхідно вести здоровий спосіб життя з помірними фізнавантаженнями, не зловживати алкоголем чи тютюновими виробами, регулярно проходити планові обстеження та здавати аналізи.

Хоча не можна повністю запобігти появу захворювання, шанси на розвиток раку молочної залози можуть бути зменшені шляхом певних змін у здоровому способі життя. 

Ось, що ви можете зробити:

• Підтримуйте здорову вагу

• Обмежте споживання алкоголю

• Виберіть грудне вигодовування дитини

• Обмежте гормональну терапію в постменопаузі

• Майте збалансовану дієту

• Проходьте регулярні скринінгові тести на рак молочної залози та клінічні обстеження у профільних спеціалістів

Якщо ви шукаєте підтримку та поради від тих, хто вже поборов рак або ще лікується, зверніть увагу на ці ресурси:

Афіна. Жінки проти раку https://www.facebook.com/athena.wac/

Soul Sisters - простір канцеросвіти та підтримки https://www.facebook.com/SoulSistersUkraine

Бути поруч — це всеукраїнська соціально-освітня кампанія для підтримки людей, які мають рак, та їхніх близьких.

MИ.onkoklub — люди в спільноті діляться своїм досвідом, відвідують хворих, збирають кошти, беруть участь у благодійних проєктах.

ЖИТИ ЗАРАЗ — тут діляться знаннями, емоціями, обмінюються досвідом та обговорюють усе, що важливо.

Разом проти раку — організація об’єднує жінок, прооперованих через рак молочних залоз. Тут допомагають зайняти активну позицію в боротьбі із захворюванням, ефективно співпрацювати з лікарями, надають психосоціальну та інформаційну підтримку.

Кол-центр #ВАРТОЖИТИ — це лінія фахової психологічної підтримки для людей з онкозахворюваннями та їхніх близьких. Отримати допомогу можна за номером: 5522 — для  абонентів lifecell та Vodafone (безкоштовно),  +38 (093) 170 72 19 — для абонентів Kyivstar (вартість —  відповідно до тарифного плану).

“Ліки для онкохворих — Підпишись на життя” — цей сайт  створено, щоб зробити ліки для людей, які хворіють на рак, доступнішими. Тут зібрали інформацію про ліки, які закуповують за кошт держави, і допоможуть отримати їх безкоштовно. 

“Лікуйся” — це чат-бот, який зорієнтує в безкоштовних медичних послугах усіх, хто зіткнувся з діагнозом “Рак молочної залози”.