За ступенем втрати слуху розрізняють такі категорії: слабочуючі, «практично» нечуючі та повністю нечуючі.
Слабочуюча людина може мати слуховий апарат, хоча багато людей їх не носять, чи не можуть їх купити, а апарати нового покоління дуже складно побачити.
«Практично» нечуючі та повністю нечуючі можуть не носити слухові апарати взагалі. Деякі з них гарно читають по губах і можуть розуміти, що ви говорите, але більшість з них спілкуються жестовою мовою.
Візуальне спілкування за допомогою жестів іноді лякає і, на перший погляд, здається дивним, але ці рекомендації допоможуть вам вільно спілкуватися з слабочуючими та нечуючими людьми:
-
Приверніть увагу людини, перш ніж заговорити. Встановіть зоровий контакт.
За необхідності можете помахати рукою чи просто доторкнутися до людини, щоб привернути її увагу.
Однак не варто хапати людину за руку. Якщо хтось із вас відвернувся, вважайте, що розмова закінчена, адже не видно обличчя співрозмовника. Найкраще доторкнутися до плеча, кілька разів злегка натиснувши на нього.
-
Залишайтеся в полі їх зору. Намагайтеся, щоб ваші очі були на тому ж рівні, що і в них (якщо людина сидить – сядьте і ви, якщо людина встала – встаньте і ви, компенсуйте велику різницю в висоті).
Ви повинні знаходитися від слабочуючої людини трохи далі, ніж зазвичай (1-2 метра). Це необхідно для того, щоб добре бачити всі жести.
Якщо ви в приміщенні – переконайтесь, що світла достатньо і співрозмовник добре вас бачить.
Якщо ви на вулиці – станьте обличчям до сонця, так щоб на слабочуючого співрозмовника не падала тінь.
-
Використовуйте прості конструкції та речення. Інколи буває, що люди з порушеннями слуху можуть не знати жестової мови, але вміють читати по губах. Тому вас можуть попросити артикулювати чіткіше. Однак пам’ятайте, що необхідно чітко промовляти слова. Шепіт чи крик будуть змінювати ваші губи, тому співрозмовник може не зрозуміти, що саме ви говорите (багато слабочуючих та нечуючих людей вміють читати по губах).
Якщо ви говорите дуже швидко – слабочуючому співрозмовнику буде важче вас зрозуміти.
Підвищення голосу не дуже допомагає, оскільки людина, з якою ви спілкуєтеся, буде почуватися ніяково, а люди, які будуть поруч, реагуватимуть на це.
Якщо ви бачите, що людина не вміє читати по губах, ви можете з нею спілкуватися за допомогою блокнота і ручки. Напишіть привітання, своє ім’я та про що ви хочете поговорити. Якщо під рукою немає блокнота, можна скористатися смартфоном.
Якщо у вас є густа борода і пишні вуса, глухій людині буде важче зрозуміти, що ви говорите.
Багато слабочуючих людей зможуть вас почути в порожньому приміщенні, але в галасливому ресторані чи в місці, де високий фоновий шум, у них це не вийде.
Не тримайте руки біля рота, коли говорите. Не жуйте.
-
Встановіть емоційний контакт. Ваші очі, як і міміка, теж говорять.
Якщо у вас є окуляри – зніміть їх, хоча б на деякий час.
Усмішка, рух очей і брів –все це допомагає налагодити контакт.
-
Використовуйте жести і візуальні підказки. Зупиніться або затримайтеся на будь-якому предметі, про який ви говорите, дочекайтеся, поки людина подивиться на вас, а потім продовжуйте розмову.
Ви також можете використовувати мімічні дії як-то: пити, їсти, стрибати, ходити тощо, щоб проілюструвати свої слова.
Підніміть пальці, щоб показати цифри.
Пишіть в повітрі, щоб показати, що ви пишете лист тощо.
-
Будьте ввічливими. Якщо вас відволікають речі, які нечуюча чи слабочуюча людина може не помітити (телефонний дзвінок, стукіт у двері), поясніть, чому ви відволіклися.
-
Якщо у вашого співрозмовника виникають труднощі з промовлянням слів, то не поспішайте і дочекайтесь, поки людина завершить свою думку. Не варто завершувати речення замість неї чи виправляти її фрази.
-
Якщо ви чогось не розумієте з розмови, то не удавайте, що вам все ясно. Не бійтесь перепитати чи уточнити відповідь.
-
Не жартуйте над слухом слабочуючої людини, не переривайте спілкування після того, як ви дізналися, що ваш співрозмовник – нечуючий чи слабочуючий.Не показуйте свого роздратування, якщо слабочуючий співрозмовник попросив повторити сказане.
Дайте йому можливість висловити свою незгоду, спілкуйтесь з ним на рівних. -
Якщо ви спілкуєтесь з людиною, яка користується послугами помічника-компаньйона чи, наприклад, перекладача жестової мови, звертайтесь особисто до людини, а не до супроводжуючого чи помічника.
Ввічливість – запорука приємного спілкування.