Що таке деменція?

Деменція (з латинського перекладається як «божевілля») - це одне з серйозних неврологічних розладів, яке характеризується прогресуючим погіршенням когнітивних здібностей. Захворювання призводить до втрати практичних навичок людини, до порушень пам'яті і мислення. Відбувається деградація мови і розуміння. З перебігом захворювання порушуються також фізичні здібності. Хворий перестає впізнавати інших людей та знайомі речі. У такий спосіб відбувається поетапне погіршення інтелекту та розпад особистості людини, що врешті-решт призводять до інвалідності.

Деменція може трапитися з кожним, але ризик зростає з віком.

Це залежить від поєднання віку, генів, здоров’я та способу життя.

• У віці старше 65 років деменція вражає майже одну людину з 10.

• У віці старше 85 років деменція вражає трьох людей з 10.

• У людей віком до 65 років може розвинутися деменція (так звана «деменція молодшого віку»), але це рідше.

• Деменція іноді може бути спадковою, але це досить рідко.

Деменція не є нормальною частиною старіння.

Ранні ознаки деменції можуть бути незначними і не відразу помітними. Деменція є прогресуючим захворюванням. Це означає, що симптоми з часом погіршуються. Втрата пам’яті є ключовою характеристикою, і це, як правило, є одним із перших симптомів.
Симптоми з’являються поступово, протягом місяців або років. Якщо вони розвиваються протягом годин або днів, людині може знадобитися медична допомога, оскільки це може свідчити про інсульт.

• Втрата пам’яті. У хворого можуть виникнути труднощі із запам’ятовуванням та засвоєнням нової інформації. Це може призвести до наступних явищ:

  • повторення запитань або розмов на одну й ту саму тему;

  • втрата особистих речей;

  • забудькуватість, нездатність пам’ятати про події чи призначені зустрічі;

  • блукання або втрата орієнтації у просторі в добре знайомих місцях.

• Когнітивний дефіцит. Людина може відчувати труднощі з міркуванням, виконанням складних розумових завдань та судженнями. Це може призвести до певних негативних наслідків, наприклад:

  • зниження розуміння безпеки та ризиків;

  • труднощів із користуванням грошима або оплатою рахунків;

  • складністю із прийняттям рішень;

  • проблем із виконанням завдань, які мають кілька етапів, наприклад, одяганням.

• Проблеми з розпізнаванням. Людина може стати менш здатною розпізнавати обличчя чи предмети або менше користуватися основними засобами у повсякденному житті. Ці проблеми виникають не через проблеми із зором.

• Проблеми з просторовим усвідомленням. Людина може відчувати проблеми з рівновагою, частіше падати чи розливати щось, або у неї можуть виникати труднощі з розміщенням одягу на своєму тілі під час вдягання.

• Проблеми з мовленням, читанням чи письмом. Хворому може бути складно використовувати загальновживані слова, або він починає робити більше помилок в усній мові чи на письмі.

• Зміни особистості чи поведінки. Людина може зазнати змін особистості та поведінки, які включають:

  • появу відчуття засмученості, гніву або тривожності частіше, ніж раніше;
  • втрату інтересу або мотивації до діяльності, яка раніше викликала задоволення;
  • втрату емпатії, тобто співпереживання до чужого нещастя, горя;
  • компульсивну, нав'язливу або соціально неадекватну поведінку.

Крім цього, у 2016 році дослідники опублікували висновки, які свідчать про те, що зміна почуття гумору людини також може бути раннім симптомом деменції.

Причин розвитку деменції дуже багато. Ось основні з них:

• Спадковість. Вчені довели, що хвороба може передаватися генетично з покоління до покоління.

• Спосіб життя. Всім відомі згубний вплив алкоголю, цигарок, наркотичних речовин на здоров’я. Малорухливий та сидячий спосіб життя, неправильне харчування та зловживання шкідливими звичками – головні фактори схильності до деменції.

• Проблеми із фізичним станом. У людей, що мають порушення функції кровоносної системи, низький тиск, розширені судини, цукровий діабет, травми голови з розвитком злоякісних та доброякісних пухлин, ризик захворіти на деменцію значно підвищується.

Крім того, причинами деменції в старечому віці можуть бути ускладнення при проведенні гемодіалізу, наявність важкої печінкової або ниркової недостатності, ендокринні патології і важкі аутоімунні захворювання, такі як розсіяний склероз або системний червоний вовчак.

Оскільки деменція поступово прогресує, розрізняють три її стадії, або ступені вираженості захворювання:

• Перша характеризується легким ступенем прояву симптомів, незважаючи на значні порушення інтелектуальної сфери. У хворого зберігається критичне ставлення до свого стану, він усвідомлює необхідність лікування. Такі хворі здатні обслуговувати себе самі, оскільки їм доступні звичні види побутової діяльності, такі як приготування їжі, прибирання, особиста гігієна.

• Друга. При розвитку захворювання до помірного ступеня у хворого починають виявлятися більш грубі порушення інтелекту і спостерігається зниження критичного сприйняття свого захворювання. Виникають труднощі з користуванням побутовою технікою, телефоном, людина забуває закривати двері, вимикати електрику і газ. Хворі потребують постійного нагляду, оскільки здатні заподіяти шкоду собі і оточуючим.

• Третя. Важка деменція призводить до повного розпаду особистості. Хворі на останній стадії не здатні самостійно приймати їжу, дотримуватися правил гігієни, перестають впізнавати рідних і близьких. Нерідко у них згасає здатність до мислення і мовного спілкування. Хворий поринає в повну апатію, не відчуває почуття голоду і спраги. Поступово розвиваються рухові розлади, людина стає нездатною ходити і пережовувати їжу. За такими хворими необхідно повсякчасне спостереження і догляд.

Діагностика захворювання проводиться в кілька етапів невропатологом, лікарем-неврологом і психіатром. Єдиного тесту на деменцію не існує. Якщо лікар підозрює наявність цього захворювання, він детально опитує пацієнта (а іноді і його сім’ю чи опікунів) про наявність певних симптомів та перебіг хвороби.

Лікар може також провести такі тести:

• когнітивні тести та тести для оцінки пам’яті, щоб визначити здатність людини мислити та запам’ятовувати нову інформацію;

• тести неврологічних функцій, щоб перевірити здатність зберігати рівновагу, функції органів чуття та рефлекси;

• дослідження крові або сечі;

• КТ або МРТ головного мозку;

• генетичне тестування.

 За допомогою апаратних досліджень встановлюється ступінь ураження мозку, причини захворювання, так як деменція часто викликає хворобу Альцгеймера і патології судин.

Специфічного лікування деменції не існує. Зупинити загибель клітин мозку при цьому захворюванні неможливо. В даному випадку медикаментозна терапія є підтримуючої. Прийом ліків від деменції забезпечує стабільне перебіг захворювання і попереджає його швидке прогресування. Терапія медикаментозними засобами завжди є індивідуальною і базується на особливостях організму пацієнта. З її допомогою можна поліпшити якість життя хворого і попередити розвиток супутніх ускладнень. До них відносяться психози, депресії. Поряд з лікарськими препаратами важливу роль відіграє психотерапія. 

Слід пам'ятати, що симптоми деменції поглиблюються неконтрольованим прийомом антидепресантів, нейролептиків, деяких антигістамінних препаратів, а також вживанням алкоголю. Всі препарати, які приймає пацієнт з деменцією, повинні узгоджуватися з лікуючим лікарем.

Вкрай важливими при лікуванні деменції на ранній стадії є такі чинники:

• Правильний спосіб життя хворого. Необхідно створити затишну домашню обстановку з незмінною кількістю осіб, які спілкуються з хворим. Це допоможе усунути почуття тривоги, неспокою і збудження. Нові ситуації можуть негативно впливати на стан пацієнта і спровокувати прискорений розвиток захворювання. Рекомендується скласти чіткий розпорядок дня з обов'язковим виділенням достатнього часу для нічного відпочинку.

• Рухова активність. На ранніх стадіях захворювання дуже важливо забезпечити хворому необхідний рівень рухової активності. Це можуть бути прогулянки по улюблених місцях, нескладна робота в саду або на присадибній ділянці, лікувальна фізкультура.

• Харчування. У раціон хворого необхідно ввести продукти, що знижують рівень холестерину, такі як мигдаль, авокадо, ячмінь, бобові, чорниця, рослинне масло. Дозволені кисломолочні продукти, пісні сорти м'яса і птиці, нежирна риба, морепродукти, квашена капуста. Готувати краще на пару, можна запікати або варити. Сіль слід вживати в мінімальній кількості. Обов'язково пити чисту воду з розрахунку 30 мл на 1 кг ваги на добу. За деякими даними, позитивний вплив на стан хворих надає середземноморська дієта, що включає оливкову олію, багато овочів, фруктів, горіхів та морепродукти.

Про догляд за людиною з деменцією читайте у нашій статті.

Щоб запобігти виникненню деменції, можна скористатися такими рекомендаціями:

1. Займайтеся фізичною активністю. Помірний спорт, фітнес, йога, ходьба допомагає насичувати мозок киснем та покращує кровообіг органів.

2. Відмовтеся від шкідливих звичок. Підберіть собі збалансований, багатий на вітаміни та мінерали раціон. Не зловживайте алкоголем та курінням. Не допускайте надмірної маси тіла та різкого схуднення.

3. Захистіть від інфекцій. Важливо не ігнорувати вакцинацію. Вчасно зроблена щеплення убезпечить вас від важких наслідків.

4. Тренуйте мозок. Можна ставити перед собою великі цілі: вивчити іноземну мову, навчитися нових професій, навичок, або щодня розвивати мислення (збирати пазли, вчити вірші, вирішувати кросворди, грати в шахи).

5. Проходьте щорічну консультацію у терапевта та за його призначенням робіть ЕКГ та УЗД.

6. Уникайте стресових ситуацій та наповніть своє життя оптимізмом.