Догляд за людиною з деменцією

Деменція є серйозним нейрологічним захворюванням, яке найчастіше розвивається у літньому віці та характеризується поступовим погіршенням когнітивних функцій. Люди, що страждають від деменції, поступово втрачають здатність впізнавати оточуюче середовище, пам'ять, орієнтацію в просторі та часі, а також самообслуговування. Надання догляду за такими особами вимагає особливої уваги, терпіння та розуміння.
Догляд за людиною з деменцією може бути викликом для родичів та доглядачів. Однак належна підготовка та розуміння допомагають забезпечити належний догляд та забезпечити комфорт пацієнта. Ось декілька порад щодо надання догляду за людиною з деменцією:

Перш за все, важливо зрозуміти, що таке деменція, які її симптоми та як вона впливає на пацієнта. Чим більше ви знаєте про захворювання, тим ефективніше ви зможете надавати допомогу. Сьогодні в Інтернеті безліч професійної інформації щодо цього захворювання, а також різноманітні групи підтримки родин, які зіткнулись з цим захворюванням та можуть поділитись досвідом.

Важливо забезпечити безпечне середовище для пацієнта. Видаліть небезпечні предмети, які можуть спричинити травми. Встановіть додаткові ручки для підтримки та запобігання падінням. Нижче ми надамо кілька практичних порад як облаштувати ваш побут, якщо в домі живе людина з деменцією.

Створення структурованого розпорядку дня допомагає зменшити збудження та розлади, налагодити сон не лише людини з деменцією, але й усієї родини. Регулярність допомагає пацієнту відчувати стабільність та передбачуваність.

Встановлення ефективного способу спілкування з пацієнтом є важливим. Говоріть спокійно та лагідно, використовуючи прості слова. Уникайте складних питань, які можуть заплутати пацієнта.

Поступово пацієнт може втрачати здатність до самообслуговування. Допомагайте з особистою гігієною, одяганням та прийомом їжі, подбайте про спрощення цих процедур, як то зручний одяг та спеціальні поручні в ванній кімнаті - більше практичних порад щодо облаштування побуту ви знайдете далі у статті. Важливо давати пацієнту можливість зберігати певний рівень незалежності.

Догляд за пацієнтом з деменцією може бути важким з фізичної та емоційної точок зору. Не забувайте про своє власне душевне здоров'я, шукайте підтримку в родичів, друзів або спеціалістів.

Не винуйте ні себе, ні хворого за труднощі, з якими вам доводиться стикатися. Пам'ятайте – виною їм лише хвороба. Якщо вам здається, що ви втрачаєте зв'язок із родичами та друзями, не звинувачуйте ні їх, ні себе. Спробуйте визначити, що саме роз'єднує вас і обговорити цю проблему разом з ними. Не забувайте, що ваші стосунки з іншими людьми можуть бути для вас незамінним джерелом підтримки, що корисно як для вас так і для хворого. Дотримуйтесь порад інших і не бійтеся шукати поради. Вам може бути дуже корисним звернутися за порадою до фахівця з приводу змін, що відбуваються з хворим.

Ваш стан надзвичайно важливий як для вас самих, так і для хворого. У його житті ви незамінні, без вас хворий не міг би жити. Це додаткова причина берегти себе.

Побутові проблеми родичів, які доглядають хворих на деменцію, приблизно одні і ті самі, тому можна виділити практичні поради щодо усунення цих складнощів та полегшення вашого життя та життя людини з деменцією.

Заберіть побутові отрути, колючі та ріжучі предмети. Перевірте замки на дверях, вікнах. Використовуйте замки, які можете відкрити тільки ви самі. Відключайте подачу газу на час, коли пацієнт залишається один. Небезпечні електричні прилади краще заховати. Не змінюйте розташування меблів.

Встановіть поручні у ванні та туалеті, постільте там килимок, щоб не посковзнутися. Постарайтеся завести певний режим відвідування туалету, як-небудь позначте його двері - наприклад, повісьте яскраву картинку. Переконайтеся, що одяг хворого легко знімається. Залишайте двері туалету для контролю за пацієнтом відчиненими. Обмежте по можливості прийом рідини перед сном.

Якщо пацієнт не бачить необхідності у зміні одягу, з'являється недбало одягненим, розкладіть одяг у тому порядку, в якому його надягають. Використовуйте одяг на гумці, «липучках», блискавках. Не поспішайте пацієнта під час одягання, заохочуйте його самостійні дії. Взуття має бути вільним, але не спадаючим, не слизьким.

Якщо втрачено здатність готувати їжу, це призводить до підвищеної небезпеки травмування. Спробуйте встановити, чи здатна людина сама готувати собі їжу. Ті, хто страждає на недоумство, нерідко забувають, чи давно вони їли, як користуватися ножем, виделкою, ложкою. При втраті навички користування ложкою покажіть, як це робиться.
Нарізайте їжу маленькими шматочками, щоб пацієнт не подавився. Найчастіше давайте їжу, яку можна їсти руками. На пізніх стадіях хвороби готуйте пюре, напіврідку їжу. Нагадуйте, що їсти потрібно повільно, годуйте невеликими порціями.

Хворий може спати ночами і заважати спати всій родині. Для того, хто доглядає хворого, це може бути найбільш виснажливою проблемою. Щоб заснути, потрібні холодна кімната і теплі ноги: грілка в ногах, м'ята, запах лаванди на ніч. Якщо можливо, пацієнтові добре б надвечір втомитися фізично. Намагайтеся не давати хворому спати протягом дня. Може допомогти щоденна довга прогулянка. Дайте хворому на день більше фізичних занять. Слідкуйте за тим, щоб хворий, лягаючи спати, почував себе якомога зручніше.

Хворий на помірну або важку деменцію може забувати щойно сказане, повторюватися у своїх словах і діях. Спробуйте відвернути хворого від повторення раніше сказаного, надавши йому інше заняття чи щось інше для розгляду чи слухання. Запишіть відповіді на питання хворого, що найчастіше повторюються, і показуйте йому їх.

Хворий на деменцію може почати всюди слідувати за вами. У подібній ситуації ви можете відчувати роздратування – вам не дають побути на самоті. Займіть його увагу чимось іншим, щоб він не помітив вашого догляду. Найчастіше займайте пацієнта якимось посильним та цікавим для нього заняттям, допомагаючи йому в цьому. Можна і потрібно залучити доглядальницю, щоб мати час для себе.

Хворий часто може забувати, куди було покладено той чи інший предмет. У деяких випадках він може звинувачувати вас та інших людей у крадіжці втраченого предмета. Подібна поведінка викликана почуттям невпевненості у собі, відчуттям втрати пам'яті. Дізнайтеся, чи немає у хворого такого місця, куди він любить ховати речі. Тримайте заміну важливих предметів, наприклад запасні ключі. Перевіряйте кошики для сміття, перш ніж викинути з них сміття. На звинувачення хворого відповідайте м'яко, не дратуйте. Погодьтеся, що предмет втрачений і допоможіть його знайти.

Той, хто доглядає хворих на деменцію, іноді доводиться мати справу з блуканням, яке може закінчитися сумно. Хворий може блукати вдома або залишити будинок і блукати околицями. Необхідно передусім подбати про його безпеку. Робіть так, щоб хворий у будь-який час мав при собі якийсь документ, що засвідчує його особу та записку з вашим телефоном. Переконайтеся, що всі виходи з вашої оселі добре замикаються, що хворий перебуває в безпеці і не може без відома родичів покинути будинок. Якщо хворий заблукав, не висловлюйте гніву, коли він знову перебуває – говоріть спокійно, намагайтеся виявити кохання та підтримку.

Іноді хворий може приходити у гнів, виявляти насильство чи агресію. Це може відбуватися через відчуття втрати самоконтролю та контролю над подіями, втрати здатності мирним шляхом виражати негативні емоції, а також втрати здатності вникати у дії та спонукання інших людей. Для тих, хто доглядає хворих, подібні проблеми особливо важкі. Не бійтеся обговорювати подібні проблеми з фахівцем – кваліфікований фахівець зможе зрозуміти їх та допомогти з ними впоратися.
Зберігайте спокій, намагайтеся не висловлювати страху, гніву чи занепокоєння. Говоріть за допомогою певних голосових інтонацій (заспокійливих, лагідних). Постарайтеся привернути увагу хворого до заспокійливого заняття. Обов'язково зверніться до лікаря, якщо ситуації агресивної поведінки повторюються: це можна і потрібно відкоригувати фармакологічними препаратами.

Якщо раніше вважали, що при деменції становище і лікаря та хворого практично безнадійно, то зараз ситуацію можна змінити, якщо почати діяти проти хвороби на її ранніх етапах і робити це систематично. Психологія спілкування з хворими на старече недоумство і тих, хто його доглядає, складається з професійних навичок і вміння не ображатися. Родичам необхідно пам'ятати, що хворому треба якомога довше залишатися незалежним, це полегшує життя і йому, і всій родині.