Вигорання часто є швидким діагнозом, поставленим непрофесіоналами. Але які симптоми справді вказують на емоційне вигорання? І як взагалі воно протікає? У цій статті ви можете знайти все, що вам потрібно знати про симптоми емоційного вигорання, його перебіг та діагностику.
Термін «емоційне вигорання» добре відомий і часто використовується у повсякденному житті, але не все, що в розмовній мові називається вигоранням, ним є. Особливу увагу слід звернути на те, що вигорання — це не разова подія, а скоріше поступовий процес, який може розтягнутися на місяці чи роки. Тому симптоми вигорання можуть відрізнятися залежно від його фази.
Огляд симптомів
Існує багато симптомів, які можуть виникнути під час або перед емоційним вигоранням. Вони варіюються від психічних до емоційних та фізичних проблем. Кожен пацієнт має свій індивідуальний набір скарг. Проте Всесвітня організація охорони здоров'я (ВООЗ) виділила три основні симптоми:
- сильне відчуття виснаження;
- збільшення психологічної дистанції та/або негативне ставлення до своєї роботи;
- зниження працездатності.
Важливо знати, що визначити відмінність між емоційним вигоранням і традиційної депресією досить складно. З одного боку, вони мають подібні симптоми, з другого боку, кінцевим результатом емоційного вигорання часто стає депресія. Проте вигорання відрізняється непропорційною зосередженістю трудового життя. Під час депресії часто страждають усі сфери життя, але при вигорянні переважно порушується баланс роботи та особистого життя.
Якщо вам необхідна підтримка друзів, порада експерта чи психолога або ви просто бажаєте поспілкуватися - ласкаво просимо до
Симптоми залежно від фази вигорання
Вигорання не відбувається раптово, воно розвивається протягом тривалого часу. Отже, можна диференціювати фази процесу вигорання з урахуванням відповідних симптомів.
Перша фаза - початок та перші попереджувальні симптоми
Спочатку людина вкладає набагато більше енергії у свою роботу, ніж зазвичай. Це характеризується надзвичайно високою завантаженістю та відмінною працездатністю. Але протягом цієї першої фази з'являються перші ознаки емоційного вигорання. Зазвичай з'являються такі попереджуючі знаки:
- підвищена відданість певним цілям;
- робота стає головною метою життя (наприклад, соціальні контакти з людьми, лише пов'язані з роботою);
- нездатність відключитися та гіперактивність;
- відчуття, що завжди не вистачає часу;
- відчуття незамінності;
- знецінення результатів роботи/кваліфікації інших членів команди;
- уникнення невдач та розчарувань;
- заперечення власних потреб.
Згодом стають очевидними перші ознаки виснаження. До них відносяться занепокоєння, нестача енергії та сну, а також підвищена сприйнятливість до нещасних випадків та інфекцій.
Друга фаза - зниження зацікавленості та продуктивності
На наступному етапі процесу вигорання у постраждалих починає різко знижуватися почуття особистої залученості до роботи, знижується продуктивність праці. На цьому етапі, однак, скорочення, як і раніше, в основному обмежується фактичною трудовою діяльністю і менш впливає на інші сфери життя.
Відмова від зобов'язань
Типовими симптомами зниження залученості у процесі вигорання є:
- зниження ідеалізації та прихильності;
- зниження мотивації стосовно роботи;
- мінімальне залучення до роботи;
- відчуття низької самооцінки;
- людина відчуває, що її експлуатують;
- думки про звільнення;
- людина все частіше тримається на відстані і відчуває негативні почуття стосовно клієнтів/ділових партнерів/колег;
- зниження емпатії та співчуття;
- цинізм та холодність;
- людина розквітає у вільний час;
- перші негативні наслідки для відносин та сімейного життя.
Особливого ризику наражаються люди, які не отримують очікуваної винагороди за надмірну напругу, з якою вони працюють. Якщо їхні очікування, що випливають з високого рівня залучення, не виправдовуються, ризик прогресуючого процесу вигорання цих людей значно зростає.
Зниження продуктивності
Крім того, продуктивність та фактичний результат праці відповідних осіб також знижуються. Постраждалі люди починають робити помилки і щось забувати, їхній творчий потенціал та здатність справлятися з проблемами знижуються.
Як правило, виникають такі симптоми:
- неорганізованість;
- невпевненість;
- проблеми з більш складними завданнями та рішеннями;
- підвищена забудькуватість;
- зниження концентрації;
- зниження витривалості;
- зниження креативності;
- загальне зниження розумової працездатності.
Третя фаза – загальний занепад
Після другої фази процесу вигорання, коли знижується працездатність у трудовій діяльності, у третій фазі в постраждалих погіршення переважають у всіх сферах життя.
Для цієї фази характерна перш за все повна байдужість до всього та до всіх. Людина змиряється з тим, що відбувається, більшу частину часу млява, пригнічена і песимістична. Вона все більше втрачає інтерес до своїх захоплень, партнера та сім'ї. Загалом вона починає відключатися від своїх соціальних зв'язків і поступово стає самотньою. Характерна повна концентрація постраждалих на собі, своїх потребах та на професійній діяльності.
Іноді також трапляється, що люди, які страждають на вигорання, усуваються від свого соціального життя в цілому, але в той же час сильно зосереджуються на конкретній близькій людині (наприклад, на своєму партнері).
Крім того, постраждалі більше не можуть розслабитися у відпустці, і свій вільний час вони часто сприймають як додаткове джерело стресу. У той самий час вони часто збільшують споживання алкоголю, нікотину та інших речовин, які викликають звикання.
Процес вигорання також дає взнаки через більш сильні емоційні реакції в міру збільшення внутрішнього занепокоєння. Людина починає звинувачувати себе, або шукати винних у своєму оточенні. З одного боку, з'являються депресивні симптоми, такі як песимізм, тривога чи млявість. З іншого боку, виявляються агресивні симптоми, такі як дратівливість, звинувачення колег та начальства чи нетерпимість.