Skip to Content Skip to Mainnavigation Skip to Meta Navigation Skip to Footer
Skip to Content Skip to Mainnavigation Skip to Meta Navigation Skip to Footer

Групи інвалідності, порядок встановлення інвалідності в Україні

В цьому розділі ви знайдете вичерпну інформацію про інвалідність в Україні. Умови отримання, хвороби, що до неї призводять, групи інвалідності тощо.

Закон України "Про реабілітацію осіб з інвалідністю в Україні" визначає інвалідність як міру втрати здоров'я у зв'язку із захворюванням, травмою (її наслідками) або вродженими вадами, що при взаємодії із зовнішнім середовищем можуть призводити до обмеження життєдіяльності особи, внаслідок чого держава зобов'язана створити умови для реалізації нею прав на рівні з іншими громадянами та забезпечити її соціальний захист.

Офіційно в Україні налічується більше 2,7 мільйонів людей з інвалідністю (станом на 2021 рік).

Причиною отримання інвалідності можуть бути такі фактори, як вроджене захворювання, травма (каліцтво) на виробництві, загальне захворювання, професійне захворювання, поранення тощо.

Групи інвалідності

В Україні існують 3 групи інвалідності, які визначають ступінь стійкого розладу функцій організму, зумовленого захворюванням, травмою (її наслідками) або вродженими вадами, та можливого обмеження життєдіяльності при взаємодії із зовнішнім середовищем внаслідок втрати здоров'я.

До I групи належать особи з найважчим станом здоров'я, які повністю не здатні до самообслуговування, потребують постійного стороннього нагляду, догляду або допомоги, абсолютно залежні від інших осіб у виконанні життєво важливих соціально-побутових функцій або які частково здатні до виконання окремих елементів самообслуговування.

Першу групу поділяють на підгрупи А та Б.

До підгрупи А належать особи з виключно високим ступенем втрати здоров'я, який спричиняє до виникнення потреби у постійному сторонньому нагляді, догляді або допомозі інших осіб і фактичну нездатність до самообслуговування.

До підгрупи Б належать особи з високим ступенем втрати здоров'я, який спричиняє значну залежність від інших осіб у виконанні життєво важливих соціально-побутових функцій і часткову нездатність до виконання окремих елементів самообслуговування.

Люди з II групою інвалідності мають стійкі, вираженої важкості функціональні порушення в організмі, зумовлені захворюванням, травмою або вродженою вадою, що призводять до значного обмеження життєдіяльності особи. При цьому людина може бути здатна  до самостійного перебування та не мати потреби в постійному сторонньому нагляді, догляді або допомозі.

Люди з III групи інвалідності мають стійкі, помірної важкості функціональні порушення в організмі, але потребують соціальної допомоги і соціального захисту.

В Україні існує такий термін як “дитина-інвалід”. Такий статус може бути у дитини з народження або у будь-якому віці до 18 років.

Підставами для її призначення є такі порушення:

  • ДЦП, інші неврологічні хвороби;

  • Деформації внутрішніх і зовнішніх органів, які є вродженими;

  • Захворювання, пов'язані з хромосомними порушеннями;

  • Психічні хвороби;

  • Недуги опорно-рухової системи;

  • Захворювання ендокринних органів.

Як отримати інвалідність в Україні

Для отримання інвалідності необхідно звернутися до закладів охорони здоров’я за місцем проживання і після діагностики та лікування, що підтвердить стійке порушення функцій організму, отримати направлення на експертне обстеження в органах медико-соціальної експертизи Міністерства охорони здоров’я України (МСЕК). 

На МСЕК подаються документи, які підтверджують основний діагноз, а саме виписні епікризи зі стаціонарів, виписки з амбулаторної карти  хворого, у кожному конкретному випадку це можуть бути результати спеціальних досліджень; консультативні висновки спеціалістів, Обласного ЛКК; свідоцтво про хворобу ВЛК та інше. На МСЕК представляється  також документ, що засвідчує особу, завірена копія трудової книжки, копія посвідчення ліквідатора аварії на ЧАЕС, учасника бойових дій тощо, інформована  добровільна згода хворого на обробку персональних даних.

Комісія проводить засідання у повному складі і колегіально приймає рішення. Відомості щодо результатів експертного огляду і прийнятих рішень вносяться до акта огляду (ф. №157/о) та протоколу засідання комісії (ф. №157-5/о. Комісія видає особі, яку визнано інвалідом або стосовно якої встановлено факт втрати професійної працездатності, довідку про визнання чи невизнання її інвалідом і, у першому випадку – індивідуальну програму реабілітації.

Протягом трьох днів виписка з акта направляється в інстанцію, на обліку у якої перебуває людина як одержувач пільг, пенсії, матеріальної допомоги. Копія програми реабілітації передається в лікувально-профілактичний заклад, в якому лікується людина. Якщо громадянин працевлаштований, за місцем його роботи передається документ про групу його інвалідності із зазначенням її причин.

На руки самому пацієнту виписку з акту огляду МСЕК не видають.

Яка б група не була присвоєна інваліду, раз на рік він повинен проходити повторну комісію. Це стосується і дітей-інвалідів, які повинні проходити переогляд щорічно до свого повноліття. Безстрокове оформлення інвалідності здійснюється, якщо пацієнт має анатомічні дефекти, які є незворотними, або він є пенсіонером за віком.

Відповідно до постанови Кабінети Міністрів України від 08.03.2022 року № 225 «Деякі питання порядку проведення медико-соціальної експертизи на період дії воєнного стану на території України»

Установлено що на період дії воєнного стану на території України та протягом шести місяців після його припинення або скасування:

1) у разі коли особа, що звертається для встановлення інвалідності, не може прибути на огляд до медико-соціальної експертної комісії, така комісія може приймати рішення про встановлення інвалідності заочно на підставі направлення лікарсько-консультативної комісії;

2) Кримська республіканська, обласні, центральні міські у мм. Києві та Севастополі, міські, міжрайонні та районні медико-соціальні експертні комісії здійснюють свої функції з забезпеченням принципу екстериторіальності та забезпечують проведення медико-соціальної експертизи за направленням лікарсько-консультативною комісією незалежно від місця реєстрації, проживання або перебування особи, що звертається для встановлення інвалідності.

Допомога держави інвалідам полягає в грошових виплатах (пенсії, допомоги, одноразові виплати); забезпеченні медикаментами, технічними й іншими засобами; послугах з медичної, соціальної, трудової та професійної реабілітації, побутового та торговельного обслуговування.

Якщо інвалід має право на одну і ту ж пільгу за кількома нормативно-правовими актами, пільга надається тільки по одному з них на вибір (незалежно від підстави для встановлення пільги).

Читайте, які виплати та пільги мають інваліди першої, другої та третьої груп.


Чи була корисною Вам ця стаття?

Повідомити про помилку? Повідомте зараз.

Знайдіть відповіді на всі ваші запитання у нашій Спільноті